навкидя
НАВКИДЯ́, присл., діал.
Кидаючи з силою; кидькома.
– Ну-ну! – загримів Какора, пробуючи обійняти Ягоду, але зачепив рукою лиш порожнечу, схитнувся, мало не впав, спробував заховати свою невдачу гультяйською пісенькою, викричаними словами навкидя сипав у спини Ягоді й Сивооку (П. Загребельний);
Дала один вареничок. Ще й дві варениці, А третьою навкидя Вдарила по пиці (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навкидя — навки́дя прислівник незмінювана словникова одиниця навкидя́ прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- навкидя — пр., кидькома, навкидь, навкидьки, навкидки, навкидяча, ок. кидьма. Словник синонімів Караванського
- навкидя — див. навмання Словник синонімів Вусика
- навкидя — див. навкидь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навкидя — КИДКО́М (швидко кидаючи чи кидаючись); КИДЬКОМА́, ШВИРГОМА́ розм., НАВКИ́ДЬ (НАВКИДЯ́) діал. (кидаючи, ударяючи з силою). Єдиний рятунок для них в цю мить — кинутись кидком саме вперед (О. Словник синонімів української мови
- навкидя — Навкидя́, навки́дьки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навкидя — НАВКИДЯ́, присл., діал. Кидаючи з силою; кидькома. Дала один вареничок. Ще й дві варениці, А третьою навкидя Вдарила по пиці (Україна.., І, 1960, 346); Стала [Ганна] поруч з колгоспником, щоб, як і він, навкидя вантажити дрібніше каміння, стоячи на одному місці (Ле, В снопі.., 1960, 183). Словник української мови в 11 томах