навкидя

КИДКО́М (швидко кидаючи чи кидаючись); КИДЬКОМА́, ШВИРГОМА́ розм., НАВКИ́ДЬ (НАВКИДЯ́) діал. (кидаючи, ударяючи з силою). Єдиний рятунок для них в цю мить — кинутись кидком саме вперед (О. Гончар); Возів дванадцять таких увезе, що тільки достанеш швиргома докинуть (М. Номис); Трах! — кілком, мабуть, навкидь у ворота (А. Головко); З усього розмаху (Люба) навкидя вдарила скривавленою гусячою головою просто в брудну пику єфрейтора (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навкидя — навки́дя прислівник незмінювана словникова одиниця навкидя́ прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. навкидя — пр., кидькома, навкидь, навкидьки, навкидки, навкидяча, ок. кидьма. Словник синонімів Караванського
  3. навкидя — див. навмання Словник синонімів Вусика
  4. навкидя — див. навкидь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навкидя — НАВКИДЯ́, присл., діал. Кидаючи з силою; кидькома. – Ну-ну! – загримів Какора, пробуючи обійняти Ягоду, але зачепив рукою лиш порожнечу, схитнувся, мало не впав, спробував заховати свою невдачу гультяйською пісенькою... Словник української мови у 20 томах
  6. навкидя — Навкидя́, навки́дьки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. навкидя — НАВКИДЯ́, присл., діал. Кидаючи з силою; кидькома. Дала один вареничок. Ще й дві варениці, А третьою навкидя Вдарила по пиці (Україна.., І, 1960, 346); Стала [Ганна] поруч з колгоспником, щоб, як і він, навкидя вантажити дрібніше каміння, стоячи на одному місці (Ле, В снопі.., 1960, 183). Словник української мови в 11 томах