1. Словник української мови в 11 томах

навоювати

НАВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм. Повоювати деякий час.

[Богун:] Шкіру зашивати не доведеться. Сама заживе. А вчити їх треба, бо косою багато не навоюєш (Кори., І, 1955, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навоювати — навоюва́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. навоювати — -юю, -юєш, док., розм. Повоювати деякий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навоювати — НАВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм. Повоювати деякий час або здобути що-небудь війною. [Богун:] Шкіру зашивати не доведеться. Сама заживе. А вчити їх треба, бо косою багато не навоюєш (М. Кропивницький); Так навоюємо. Прийшли і стоїмо (Ю. Словник української мови у 20 томах