1. Словник української мови в 11 томах

навпрямці

НАВПРЯМЦІ́, присл., рідко. Те саме, що навпросте́ць.

Через поле мчаться танки Навпрямці (Воронько, Три щастя, 1948, 23);

Угледів я.. дорогу. Що стелеться в Комуну навпрямці… (Підс., Поеми, 1954, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навпрямці — навпрямці́ прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. навпрямці — див. навпростець Словник синонімів Вусика
  3. навпрямці — присл., рідко. Те саме, що навпростець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навпрямці — НАВПРЯМЦІ́, присл., рідко. Те саме, що навпросте́ць. Через поле мчаться танки Навпрямці (П. Воронько); Хлопці йшли навпрямці, обминаючи дороги (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
  5. навпрямці — НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ) (найкоротшим шляхом по прямій лінії), НАПРЯМКИ́ (НАВПРЯМКИ́), ПО ПРЯМІ́Й, НАПРЯМЕ́ЦЬ (НАВПРЯМЕ́ЦЬ) розм., НАВПРЯМЦІ́ розм., НА́ВПРОСТ розм., НАВПРОШКИ́ розм., ПРЯМЦЕ́М розм., ПРАВЦЕ́М діал. Словник синонімів української мови