1. Словник української мови в 11 томах

навіяння

НАВІ́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. наві́яти 3, 4.

Так само шляхом навіяння, тобто впливом, на центральну нервову систему, без подразнення нервів шкіри, можна досягти змін у хімічному складі тканин шкіри (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 18);

// Те, що хтось засвоїв, перейняв і т. ін. під впливом кого-, чого-небудь.

[Яніна:] От звідки те навіяння в Сергія, про яке ви говорите (Сміл., Черв. троянда, 1955, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навіяння — наві́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. навіяння — (гіпноз) накликання, уроєння, надих, прищеплення, кн. суґестія; (дія) накликання, навіювання, прищеплювання, уроювання. Словник синонімів Караванського
  3. навіяння — -я, с. Дія за знач. навіяти 3), 4). || Те, що хтось засвоїв, перейняв і т. ін. під впливом кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навіяння — НАВІ́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. наві́яти 3, 4. Так само шляхом навіяння, тобто впливом на центральну нервову систему, без подразнення нервів шкіри, можна досягти змін у хімічному складі тканин шкіри (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. навіяння — НАВІ́ЮВАННЯ (цілеспрямований вплив на волю й почуття людини), НАВІ́ЯННЯ, СУГЕ́СТІЯ книжн.; ГІПНО́З, ГІПНОТИЗУВА́ННЯ (усипляння шляхом навіювання та вплив на волю людини в такому стані). Словник синонімів української мови