навіяний
НАВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наві́яти 2 — 5.
Ломаччя, каміння і навіяне від давніх-давен листя загороджувало, бачилось, усякий приступ до природної твердині (Фр., VI, 1951, 17);
Перед очима ще жили й змінювались картини, навіяні піснею (Кучер, Трудна любов, 1960, 353).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навіяний — наві́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- навіяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навіяти 2-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- навіяний — НАВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наві́яти 2–5. Ломаччя, каміння і навіяне від давніх-давен листя загороджувало, бачилось, усякий приступ до природної твердині (І. Франко); Перед очима ще жили й змінювались картини, навіяні піснею (В. Словник української мови у 20 томах