нагинатися
НАГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Згинаючись, нахилятися.
Замфір ходив по винограднику, нагинався, зазирав під кущі (Коцюб., І, 1955, 212);
Вже нагинаються дерева під хмарним вітром, як лоза (Сос., Зел. світ, 1949, 113);
Кайдашиха нагнулась і тільки що хотіла гордо підняти голову, та з усієї сили лусь тім’ям об одвірок! (Н.-Лев., II, 1956, 318);
Стежка йшла круто вгору. Рубін нагнувся і поліз рачки (Сенч., На Бат. горі, 1960, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагинатися — нагина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нагинатися — -аюся, -аєшся, недок., нагнутися, -нуся, -нешся, док. Згинаючись, нахилятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагинатися — НАГИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Згинаючись, нахилятися. “Серце моє, доле моя! Соколе мій милий! Мій ..” – аж верби нагинались Слухать тую мову. Ото мова! (Т. Словник української мови у 20 томах
- нагинатися — НАХИЛЯ́ТИСЯ (згинати верхню частину тулуба), НАГИНА́ТИСЯ, СХИЛЯ́ТИСЯ, ЗГИНА́ТИСЯ, ПЕРЕГИНА́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯ підсил., ПЕРЕХНЯ́БЛЮВАТИСЯ діал.; ПОХИЛЯ́ТИСЯ, КЛОНИ́ТИСЯ поет., ЗВІ́ШУВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови