1. Словник української мови в 11 томах

нагинати

НАГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.

1. Згинаючи, нахиляти.

Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю (Шевч., І, 1951, 153);

У садку достигала соковита шпанка. Віра нагинала віти, вибираючи найспіліші (Шиян, Баланда, 1957, 142);

Леонід Семенович підняв руки вгору, підскочив, як заєць, вхопив гілку яблуні, нагнув її (Н.-Лев., IV, 1956, 121);

*Образно. Від самого малечку по сей час воно [життя] його кидало.. з боку на бік, гнуло, нагинало (Мирний, IV, 1955, 173).

2. перен. Спрямовувати, навертати до чого-небудь.

[Руфін:] Люцій умів себе примусити до того, до чого я себе не міг нагнути (Л. Укр., II, 1951, 507);

Яке ж лихо чи розпука нагнули його до журливих струн? (Стельмах, Правда.., 1961, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагинати — (змушувати схилятися) гнути, схиляти, поет, хилити. Словник синонімів Полюги
  2. нагинати — нагина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. нагинати — -аю, -аєш, недок., нагнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Згинаючи, нахиляти. 2》 перен. Спрямовувати, навертати до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагинати — НАГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Згинаючи, змінювати пряме положення когось або чогось. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю (Т. Шевченко); – Добрий врожай цього літа на вишні .. Словник української мови у 20 томах
  5. нагинати — НАГИНА́ТИ (змушувати опускатися донизу верхню частину дерева, трави, гілки тощо), ГНУ́ТИ, ЗГИНА́ТИ, ВГИНА́ТИ (УГИНА́ТИ), НАХИЛЯ́ТИ, ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет.; ПРИГИНА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (до кого-, чого-небудь — до землі і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. нагинати — Нагина́ти, -на́ю, -на́єш; нагну́ти, -гну́, -гне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нагинати — Нагина́ти, -на́ю, -єш сов. в. нагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Нагибать, нагнуть, наклонять, наклонить. Нагинай гілляку, доки молода. Ном. № 6006. 2) Склонять, склонить, покорять, покорить. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати. К. (О. 1862. III. 23). Словник української мови Грінченка