1. Словник української мови в 11 томах

нагробний

НАГРО́БНИЙ, а, е. Який міститься на могилі, признач. для могили; надгробний.

Донна Анна в глибокій жалобі повагом іде, несучи в руках срібний нагробний вінець (Л. Укр., III, 1952, 390);

Нагробний пам’ятник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагробний — нагро́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нагробний — (пам'ятник) намогильний; (- промову) надгробний. Словник синонімів Караванського
  3. нагробний — -а, -е. Який міститься на могилі, признач. для могили; надгробний. Нагробний пам'ятник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагробний — НАГРО́БНИЙ, а, е. Який міститься на могилі, признач. для могили; надгробний. Донна Анна в глибокій жалобі повагом іде, несучи в руках срібний нагробний вінець (Леся Українка); Нагробний пам'ятник. Словник української мови у 20 томах