нагробний
НАГРО́БНИЙ, а, е.
Який міститься на могилі, признач. для могили; надгробний.
Донна Анна в глибокій жалобі повагом іде, несучи в руках срібний нагробний вінець (Леся Українка);
Нагробний пам'ятник.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагробний — нагро́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- нагробний — (пам'ятник) намогильний; (- промову) надгробний. Словник синонімів Караванського
- нагробний — -а, -е. Який міститься на могилі, признач. для могили; надгробний. Нагробний пам'ятник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагробний — НАГРО́БНИЙ, а, е. Який міститься на могилі, признач. для могили; надгробний. Донна Анна в глибокій жалобі повагом іде, несучи в руках срібний нагробний вінець (Л. Укр., III, 1952, 390); Нагробний пам’ятник. Словник української мови в 11 томах