1. Словник української мови в 11 томах

нагрубіянити

НАГРУБІЯ́НИТИ, ню, ниш, док. Те саме, що нагруби́ти.

— Як ходили ви з візитом до попечительки — нічого такого не траплялось тоді?.. Не нагрубіянили ви їй?.. (Вас., І, 1959, 138);

Цей чоловік, якому вона, зустрівшись перший раз, стільки нагрубіянила, став їй найдорожчим на світі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 190).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагрубіянити — нагрубія́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагрубіянити — -ню, -ниш, док. Те саме, що нагрубити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагрубіянити — НАГРУБІЯ́НИТИ, ню, ниш, док. Те саме, що нагруби́ти. – Як ходили ви з візитом до попечительки – нічого такого не траплялось тоді?.. Не нагрубіянили ви їй?.. (С. Васильченко); – Нагрубіянив хтось кондукторці – Борис уже захищає її. Словник української мови у 20 томах