нагрудний
НАГРУ́ДНИЙ, а, е.
1. Признач. для носіння на грудях.
Особам, яким присуджено премію імені Т. Г. Шевченка,присвоюється звання "Лауреат премії ім. Т.Г. Шевченка", вручається премія, диплом і нагрудна золота медаль лауреата премії ім. Т. Г. Шевченка (Літ. газ., 23.У 1961, 1).
2. Який міститься на грудях.
Офіцер витяг з нагрудної кишені маленький пакуночок, акуратно загорнутий у промаслений папір (Багмут, Щасл. день.., 1951, 64).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагрудний — нагру́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- нагрудний — -а, -е. 1》 Признач. для носіння на грудях. 2》 Який міститься на грудях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагрудний — НАГРУ́ДНИЙ, а, е. 1. Признач. для носіння на грудях. Невід'ємну частину жіночого одягу становили прикраси – нашийні, нагрудні, для вух і пальців (з наук.-попул. літ.); Особам, яким присуджено премію імені Т. Словник української мови у 20 томах