нагрудний
НАГРУ́ДНИЙ, а, е.
1. Признач. для носіння на грудях.
Невід'ємну частину жіночого одягу становили прикраси – нашийні, нагрудні, для вух і пальців (з наук.-попул. літ.);
Особам, яким присуджено премію імені Т. Г. Шевченка,присвоюється звання “Лауреат премії ім. Т.Г. Шевченка”, вручається премія, диплом і нагрудна золота медаль лауреата премії ім. Т. Г. Шевченка (з газ.);
Нагрудне вбрання.
2. Який міститься на грудях.
Рагузін засунув руку в нагрудну кишеню, дістав аркуш паперу (П. Гуріненко);
Кожен з гравців у городки повинен мати нагрудний номер (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагрудний — нагру́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- нагрудний — -а, -е. 1》 Признач. для носіння на грудях. 2》 Який міститься на грудях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагрудний — НАГРУ́ДНИЙ, а, е. 1. Признач. для носіння на грудях. Особам, яким присуджено премію імені Т. Г. Шевченка,присвоюється звання "Лауреат премії ім. Т.Г. Шевченка", вручається премія, диплом і нагрудна золота медаль лауреата премії ім. Т. Г. Шевченка (Літ. Словник української мови в 11 томах