нагрянути
НАГРЯ́НУТИ, ну, неш, док.
1. Несподівано, раптово з’явитися.
Марксистський гурток кілька разів збирався в училищі, але тут завжди була небезпека, що нагряне адміністрація (Бурл., Напередодні, 1956, 15);
Вночі він нагрянув до неї з дядьками додому (Гончар, II, 1959, 266);
// Напасти.
Траплялось, що увесь город по цілих ночах був у тривозі, прислухаючись, як вили собаки, і сподіваючись, що ось-ось нагряне ворог і всіх переб’є або полонить… (Збірник про Крон., 1955, 49).
2. З великою силою, раптово розпочатися.
А коли нагрянула війна — чашу лиха випив він сповна (Гонч., Вибр., 1959, 270).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагрянути — нагря́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- нагрянути — -ну, -неш, док. 1》 Несподівано, раптово з'явитися. || Напасти. 2》 З великою силою, раптово розпочатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагрянути — Налітати, налетіти, поналітати, див. наскакувати, скакати Словник чужослів Павло Штепа
- нагрянути — НАГРЯ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Несподівано, раптово з'явитися. Євген Вікторович, справді, здивувався. Навіть ладу в кімнаті не встиг навести, як вони [група друзів] буквально нагрянули (Іван Ле); Вони в молодечій наївності своїй і не припускали того... Словник української мови у 20 томах
- нагрянути — Не смійся чужій біді, бо й своя нагряне. Застереження тому, хто сміється з чужої біди. Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш. Таке саме значення, як і попереднього прислів'я. Приповідки або українсько-народня філософія
- нагрянути — ВИБУХА́ТИ (раптово виникати, починатися з великою силою), СПАЛА́ХУВАТИ. — Док.: ви́бухнути, спалахну́ти, нагря́нути. Вибухнула революція; Незадовго до приїзду Шевченкового в Корсунь там спалахнуло повстання (B. Словник синонімів української мови