1. Словник української мови в 11 томах

нагрібати

НАГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. нагрі́б, нагребла́, ло́; док., перех. Гребучи, збирати в якій-небудь кількості.

Упала [Оксана] навколюшки на землю і стала нагрібати зерно в мішок (Головко, І, 1957, 414);

Коли Оксен підійшов ближче, то побачив низенького чоловіка, що нагрібав у носилки солому (Тют., Вир, 1964, 28);

Нагребли [заробітчани] сухого листя, хмизу, розклали в яру огнище (Горд., II, 1959, 165);

*Образно. У демократа Бараболі й справді були власні чималенькі і ставки, і млинки, і вишневі сади. І земельки підходященько нагріб (Ковінька, Кутя.., 1960, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагрібати — нагріба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагрібати — -аю, -аєш, недок., нагребти, -бу, -беш; мин. ч. нагріб, нагребла, нагребло; док., перех. Гребучи, збирати в якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагрібати — НАГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. нагрі́б, нагребла́, ло́; док. 1. чого і без прям. дод. Гребучи що-небудь граблями, лопатою і т. ін., збирати у купу в якій-небудь кількості. Словник української мови у 20 томах
  4. нагрібати — НАГОРТА́ТИ (горнучи, збирати в якій-небудь кількості), НАГРІБА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, НАГРОМА́ДЖУВАТИ (звичайно траву, сіно тощо). — Док.: нагорну́ти, нагребти́, нагрома́дити. Треба нагортати з осені біля стовбурів (дерев) горбочки землі (О. Словник синонімів української мови
  5. нагрібати — Нагріба́ти, -гріба́ю, -гріба́єш; нагребти́, -гребу́, -гребе́ш; нагрі́б, нагребла́, -гребли́; нагрі́бши; нагре́бений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)