1. Словник української мови в 11 томах

надавлений

НАДА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надави́ти.

Кітель його був розстебнутий, на шиї, надавленій тугим коміром, горіли рожеві плями (Тют., Вир, 1960, 152);

// нада́влено, безос. присудк. сл.

*Образно. Лиш те жиє, лиш те жиє. Чим від дитячих днів Надавлено життя моє. Чим мучивсь я й болів (Фр., XIII, 1954, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надавлений — нада́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. надавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надавити. || надавлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надавлений — НАДА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надави́ти. Кітель його був розстебнутий, на шиї, надавленій тугим коміром, горіли рожеві плями (Григорій Тютюнник); – Добре ти, пане отамане, на суді держався .. – А чого перед ними хвостом крутити?... Словник української мови у 20 томах