1. Словник української мови у 20 томах

надавлений

НАДА́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до надави́ти.

Кітель його був розстебнутий, на шиї, надавленій тугим коміром, горіли рожеві плями (Григорій Тютюнник);

– Добре ти, пане отамане, на суді держався .. – А чого перед ними хвостом крутити? – Туз осмикав рукави френча, приховуючи прути, надавлені мотузком (В. Шкляр);

// нада́влено, безос. пред.

* Образно. Лиш те жиє[живе], лиш те жиє, Чим від дитячих днів Надавлено життя моє, Чим мучивсь я й болів (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надавлений — нада́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. надавлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надавити. || надавлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надавлений — НАДА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надави́ти. Кітель його був розстебнутий, на шиї, надавленій тугим коміром, горіли рожеві плями (Тют., Вир, 1960, 152); // нада́влено, безос. присудк. сл. *Образно. Лиш те жиє, лиш те жиє. Словник української мови в 11 томах