надавлювання

НАДА́ВЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. нада́влювати.

Перестигле зерно від надавлювання не виділяє соку (з наук. літ.);

При підвищеній вологості м'якушка хліба після легкого надавлювання пальцями не набуває початкової форми (із журн.);

У тайському масажі ніг застосовують техніку надавлювання на окремі точки стопи (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надавлювання — нада́влювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. надавлювання — -я, с. Дія за знач. надавлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надавлювання — НАДА́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. нада́влювати. Словник української мови в 11 томах