надбавляти

НАДБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. надба́влять; док., перех. і без додатка. Додавати що-небудь зверх того, що є, що усталилось і т. ін.

Уже чимала купа лушпайок лежала перед нею на столі, а вона одно знає — надбавляє ще (Мирний, III, 1954, 235);

— Дитбудинок запросив Ванюшу погостювати. Так ось і я прошу вас, товаришу військовий начальник, надбавте йому якийсь деньок, аби він зміг побути і в нашій сім’ї (Логв., Давні рани, 1961, 57);

// Збільшувати ціну, суму, плату і т. ін.

Я поступово надбавляв, а вони знижували, аж поки різниця склала півтисячі карбованців (Збан., Малин, дзвін, 1958, 59);

— Ти не думай, Христе, що ми тобою робитимемо за стару плату: ми тобі плати надбавимо (Мирний, III, 1954, 241);

Генерал Батіс дав Себастьяну аудієнцію.. Після цієї зустрічі Себастьянові надбавили жалування й пообіцяли згодом перевести в одну із центральних округ (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 107).