1. Великий тлумачний словник сучасної мови

надбавляти

надбавля́ти

-яю, -яєш, недок., надбавити, -влю, -виш; мн. надбавлять; док., перех. і без додатка.

Додавати що-небудь зверх того, що є, що усталилось і т. ін.

|| Збільшувати ціну, суму, плату і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надбавляти — надбавля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надбавляти — НАДБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. надба́влять; док., що, чого і без дод. Додавати що-небудь зверх того, що є, що усталилось і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. надбавляти — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. надбавляти — НАДБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАДБА́ВИТИ, влю, виш; мн. надба́влять; док., перех. і без додатка. Додавати що-небудь зверх того, що є, що усталилось і т. ін. Словник української мови в 11 томах