1. Словник української мови в 11 томах

надбрівний

НАДБРІ́ВНИЙ, а, е. Який міститься над бровами.

Надбрі́вні ду́ги — випуклості у нижній частині лоба над очима, що мають форму дуги.

Він.. проникливо зиркнув маленькими очицями з-під крутих надбрівних дуг (Збан., Малин, дзвін, 1958, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надбрівний — надбрі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надбрівний — -а, -е. Який міститься над бровами. Надбрівні дуги. Надбрівний рефлекс — змикання повік, що спостерігається при постукуванні по внутрішньому краю надбрівної дуги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надбрівний — НАДБРІ́ВНИЙ, а, е. Який міститься над бровами. Збереглося [у похованні] склепіння черепа. Надбрівна область лобної і основа потиличної кісток зруйновані (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах