1. Словник української мови в 11 томах

надвисокий

НАДВИСО́КИЙ, а, е, спец. Який значно перевищує звичайний ступінь якої-небудь якості, якого-небудь стану і т. ін.

Фізики досліджують стан матерії, стиснутої до надвисоких тисків, нагрітої до надвисоких температур і вміщеної в надпотужні магнітні поля (Наука.., 8, 1962, 22);

Зростання виробництва кольорових і рідкісних металів, а також металів і сплавів надвисокої чистоти дає можливість випускати дедалі зростаючу кількість нових досконалих машин і приладів (Ком. Укр., 5, 1967, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надвисокий — надвисо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надвисокий — -а, -е, спец. Який значно перевищує звичайний ступінь якої-небудь якості, якого-небудь стану і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надвисокий — НАДВИСО́КИЙ, а, е, спец. Який значно перевищує звичайний ступінь чого-небудь (якості, якого-небудь стану і т. ін.). Проблема міцності й надійності металів особливо гостро постала в наш час надвисоких швидкостей, температур і тисків (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах