надвисокий

надвисо́кий

-а, -е, спец.

Який значно перевищує звичайний ступінь якої-небудь якості, якого-небудь стану і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надвисокий — надвисо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надвисокий — НАДВИСО́КИЙ, а, е, спец. Який значно перевищує звичайний ступінь чого-небудь (якості, якого-небудь стану і т. ін.). Проблема міцності й надійності металів особливо гостро постала в наш час надвисоких швидкостей, температур і тисків (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. надвисокий — НАДВИСО́КИЙ, а, е, спец. Який значно перевищує звичайний ступінь якої-небудь якості, якого-небудь стану і т. ін. Фізики досліджують стан матерії, стиснутої до надвисоких тисків... Словник української мови в 11 томах