1. Словник української мови в 11 томах

надвишка

НАДВИ́ШКА, и, ж., розм. Те саме, що надба́вка.

Протягом року колгосп третину худоби здав вгодованістю вище середньої, одержуючи за це велику грошову надвишку (Хлібороб Укр., 9, 1963, 7);

За надвишку понад норму належала додаткова оплата цукром і грішми (Кучер, Трудна любов, 1960, 60);

Найбільша надвишка врожаю сіна була від внесення вапняного борошна на гірських заболочених сіножатях, найменша — на сухих (Колг. Укр., 11, 1961, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надвишка — (одержане понад норму) добавляння, додаток, прибавка. Словник синонімів Полюги
  2. надвишка — надви́шка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. надвишка — див. НАБАВКА. Словник синонімів Караванського
  4. надвишка — -и, ж., надвишок, -шку, ч., розм. Те саме, що надбавка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. надвишка — НАДВИ́ШКА, и, ж., розм. Те саме, що надба́вка. Дуже стурбований містер Кларк: знову ціни надвишка! (М. Шеремет); За надвишку понад норму належала додаткова оплата цукром і грішми (В. Кучер); Вона [Ядзя] продукувала свої вироби в значній надвишці понад потреби навіть панського дому (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
  6. надвишка — НА́ДБА́ВКА (те, що додано або одержано понад звичайний рівень, норму), НА́ДВИ́ШКА, НАДВИ́ШОК, НАБА́ВКА розм., ПРИБА́ВКА розм. рідше; НА́КИДКА (до плати, ціни). Словник синонімів української мови