надвишка

НА́ДБА́ВКА (те, що додано або одержано понад звичайний рівень, норму), НА́ДВИ́ШКА, НАДВИ́ШОК, НАБА́ВКА розм., ПРИБА́ВКА розм. рідше; НА́КИДКА (до плати, ціни). В Київській, Подільській і Волинській губерніях до нашої платні згодом додавалась якась надбавка (О. Довженко); Надбавка молока; Їм утрата буде десять раз більша, ніж та надвишка в нашій платні (І. Франко); За надвишку понад норму належала додаткова оплата цукром і грішми (В. Кучер); Кориться б уже й кориться писареві волосному було.. Ніт же! (Так ні!) Треба покомизитися було, прибавки просить (А. Тесленко); Старші і простіші (батюшки).. були проти накидки плати (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надвишка — (одержане понад норму) добавляння, додаток, прибавка. Словник синонімів Полюги
  2. надвишка — надви́шка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. надвишка — див. НАБАВКА. Словник синонімів Караванського
  4. надвишка — -и, ж., надвишок, -шку, ч., розм. Те саме, що надбавка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. надвишка — НАДВИ́ШКА, и, ж., розм. Те саме, що надба́вка. Дуже стурбований містер Кларк: знову ціни надвишка! (М. Шеремет); За надвишку понад норму належала додаткова оплата цукром і грішми (В. Кучер); Вона [Ядзя] продукувала свої вироби в значній надвишці понад потреби навіть панського дому (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
  6. надвишка — НАДВИ́ШКА, и, ж., розм. Те саме, що надба́вка. Протягом року колгосп третину худоби здав вгодованістю вище середньої, одержуючи за це велику грошову надвишку (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах