1. Словник української мови в 11 томах

надгорода

НАДГОРО́ДА, и, ж., діал. Нагорода.

Коли співи мої жалібнії Знову викличуть сльози чиї. То над скарби усі дорогії Надгорода то буде мені (Л. Укр., І, 1951, 349);

[Іван:] А яка ж, Галю, буде надгорода Петрові за його працю? (Сам., II, 1958, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надгорода — надгоро́да іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. надгорода — -и, ж., діал. Нагорода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надгорода — Нагорода, винагорода. компенсація, див. плата, платіж Словник чужослів Павло Штепа
  4. надгорода — НАДГОРО́ДА, и, ж., діал. Нагорода. Коли співи мої жалібнії Знову викличуть сльози чиї, То над скарби усі дорогії Надгорода то буде мені (Леся Українка); [Іван:] А яка ж, Галю, буде надгорода Петрові за його працю? (В. Самійленко). Словник української мови у 20 томах