надгорода
НАДГОРО́ДА, и, ж., діал.
Нагорода.
Коли співи мої жалібнії Знову викличуть сльози чиї, То над скарби усі дорогії Надгорода то буде мені (Леся Українка);
[Іван:] А яка ж, Галю, буде надгорода Петрові за його працю? (В. Самійленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надгорода — надгоро́да іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- надгорода — -и, ж., діал. Нагорода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надгорода — Нагорода, винагорода. компенсація, див. плата, платіж Словник чужослів Павло Штепа
- надгорода — НАДГОРО́ДА, и, ж., діал. Нагорода. Коли співи мої жалібнії Знову викличуть сльози чиї. То над скарби усі дорогії Надгорода то буде мені (Л. Укр., І, 1951, 349); [Іван:] А яка ж, Галю, буде надгорода Петрові за його працю? (Сам., II, 1958, 125). Словник української мови в 11 томах