1. Словник української мови в 11 томах

надзорець

НАДЗО́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Наглядач.

— Лишіть їх, панно Маріє! — перебила тітка скоро, — лишіть їх! Не знаєте? Молодіж чується свобіднішою, коли не бачить надзорців над собою (Коб., І, 1956, 151).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надзорець — надзо́рець іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. надзорець — -рця, ч., діал. Наглядач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надзорець — НАДЗО́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Наглядач. – Лишіть їх, панно Маріє! – перебила тітка скоро, – лишіть їх! Не знаєте? Молодіж чується свобіднішою, коли не бачить надзорців над собою (О. Кобилянська); Знов інші надзорці, мов наївшися дурійки, бігали вулицями (І. Франко). Словник української мови у 20 томах