надкісниця
НАДКІ́СНИЦЯ, і, ж., анат. Щільна, білувата, волокниста оболонка із сполучної тканини, яка покриває зовнішню поверхню кісток у людей та хребетних тварин.
Внутрішньом’язові ін’єкції роблять у м’яз стегна, при цюму голку направляють трохи навскіс, щоб не пошкодити надкісницю (Заг. догляд за хворими, 1957, 176).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надкісниця — надкі́сниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- надкісниця — -і, ж., анат. Щільна, білувата, волокниста оболонка зі сполучної тканини, яка покриває зовнішню поверхню кісток у людей та хребетних тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надкісниця — НАДКІ́СНИЦЯ, і, ж., анат. Щільна, білувата, волокниста оболонка із сполучної тканини, яка покриває зовнішню поверхню кісток у людей та хребетних тварин. Словник української мови у 20 томах
- надкісниця — Сполучно-тканинна оболонка, що вкриває кістки, забезпечує їх поживними речовинами, деякі клітини н. беруть участь в утворенні кісток та їх регенерації. Універсальний словник-енциклопедія
- надкісниця — ОКІ́СТЯ анат. (зовнішня оболонка, що оточує й живить кістку), НАДКІ́СНИЦЯ, ПЕРІО́СТ. Поверхня кісток вкрита тонкою оболонкою — окістям (з підручника); Дуже неприємна.. травма — запалення надкісниці (з журналу). Словник синонімів української мови