1. Словник української мови в 11 томах

надплітання

НАДПЛІТА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. надпліта́ти.

2. Те, що надплетене; надплетена частина чого-небудь; надв’язування.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надплітання — надпліта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. надплітання — -я, с. 1》 Дія за знач. надплітати. 2》 Те, що надплетене; надплетена частина чого-небудь; надв'язування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надплітання — НАДПЛІТА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. надпліта́ти. 2. Те, що надплетене; надплетена частина чого-небудь. Словник української мови у 20 томах