1. Словник української мови в 11 томах

надпліччя

НАДПЛІ́ЧЧЯ, я, с. Частина тіла, що міститься вище плечей, між плечима і шиєю.

Від плечового суглоба [Орлюка] гангрена поплазувала вже через надпліччя до шиї (Довж., І, 1958, 319).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надпліччя — надплі́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. надпліччя — -я, с. Частина тіла, що міститься вище плечей, між плечима і шиєю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надпліччя — НАДПЛІ́ЧЧЯ, я, с. Частина тіла, що міститься вище плечей, між плечима і шиєю. Від плечового суглоба [Орлюка] гангрена поплазувала вже через надпліччя до шиї (О. Довженко); Брунатна вельветова сорочка навпіл розідрана. Словник української мови у 20 томах