1. Словник української мови в 11 томах

надривний

НАДРИ́ВНИЙ, а, е. Надмірно різкий, з великим напруженням.

З Одеського рейду долинули протяжні надривні гудки (Логв., Давні рани, 1961, 120);

Три доби Галинка страхала всіх своїм надривним кашлем (Жур., Звич. турботи, 1960, 220);

Нахилився [Іван Ярош] над дружиною та й вийшов, лишаючи позад себе розпачливий надривний плач (Стельмах, Хліб.., 1959, 438).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надривний — надри́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. надривний — -а, -е. Надмірно різкий, з великим напруженням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надривний — НАДРИ́ВНИЙ, а, е. Надмірно різкий; який проходить, відбувається, звучить і т. ін. з великим напруженням. Нараз чутно з дороги довге, надривне бухикання, з пищиками, з присвистом, із прокльонами (І. Словник української мови у 20 томах
  4. надривний — НАДРИ́ВНИЙ (про крик, плач, гудок і т. ін. — з надмірним напруженням, з надривом), НАДСА́ДНИЙ підсил., НАДСА́ДЖЕНИЙ підсил. рідше, НАТУ́ЖНИЙ підсил., НАТУ́ЖЕНИЙ підсил. рідше. Він вислизає на вулицю і чує позад себе приглушений надривний плач (М. Словник синонімів української мови