надсаджувати
НАДСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех., розм. Ушкоджувати що-небудь надмірним зусиллям, перевантаженням і т. ін.
Запалі груди ще дужче западали; сухий і болізний кашель надсаджував їх (Мирний, І, 1954, 50).
◊ Бе́бехи відби́ти (надсади́ти) див. бе́бехи;
Надса́джувати (надсади́ти) ду́шу (се́рце) — те саме, що Надрива́ти (надірва́ти) ду́шу (се́рце) ( див. надрива́ти); Надса́джувати (надсади́ти) си́ли — те саме, що Надрива́ти (надірва́ти) си́ли ( див. надрива́ти).
Два вільні дні, замість відпочити, надсаджували [кріпаки] останні сили, будуючи собі злиденні хатинки або нашвидку обробляючи городи та клаптики поля (Тулуб, Людолови, І, 1957, 48);
Надсади́ти печінки́ див. печі́нка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надсаджувати — надса́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- надсаджувати — -ую, -уєш, недок., надсадити, -саджу, -садиш, док., перех., розм. Ушкоджувати що-небудь надмірним зусиллям, перевантаженням і т. ін. Надсаджувати сили. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надсаджувати — НАДСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., що, розм. Ушкоджувати що-небудь надмірним зусиллям, перевантаженням і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- надсаджувати — НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок. Словник синонімів української мови