надсаджувати
НАДІРВА́ТИ (завдати шкоди своїм силам, здоров'ю надмірним напруженням, непосильною працею тощо), ПІДІРВА́ТИ, НАДЛОМИ́ТИ, НАДСАДИ́ТИ, ПІДВЕРЕДИ́ТИ розм., НАДВЕРЕДИ́ТИ розм., УВЕРЕ́ДИ́ТИ розм. рідше. — Недок.: надрива́ти, підрива́ти, надло́млювати, надса́джувати, підвере́джувати, надвереджа́ти. — Та він же вкінець надірве своє здоров'я! (Г. Хоткевич); — Куди йому косити? Підірвав здоров'я на війні! (І. Цюпа); Кілька місяців переховування по очеретах і нетрях надломили вже його молоде здоров'я (І. Ле); Так, вона любила школу, любила свою роботу, при якій втрачала голос, хрипіла, надсаджувала груди (М. Коцюбинський); Правда, у піч вона так і не кинула жодної книжки, але повсякчас пасла мене очима, побоюючись, щоб читання не підвередило її дитину (М. Стельмах); Куля.. ні в кого не влучила, тільки Остапове серце надвередила назавжди (М. М. Тарновський).
Значення в інших словниках
- надсаджувати — надса́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- надсаджувати — -ую, -уєш, недок., надсадити, -саджу, -садиш, док., перех., розм. Ушкоджувати що-небудь надмірним зусиллям, перевантаженням і т. ін. Надсаджувати сили. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надсаджувати — НАДСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., що, розм. Ушкоджувати що-небудь надмірним зусиллям, перевантаженням і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- надсаджувати — НАДСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех., розм. Ушкоджувати що-небудь надмірним зусиллям, перевантаженням і т. ін. Запалі груди ще дужче западали; сухий і болізний кашель надсаджував їх (Мирний, І, 1954, 50). Словник української мови в 11 томах