1. Словник української мови в 11 томах

надсилати

НАДСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІСЛА́ТИ, надішлю́, надішлеш, док., перех.

1. Доставляти, посилати що-небудь поштою або через когось; присилати.

Будь те ласкаві [до Франка] — прийміть участь у нашому Збірнику своєю працею і надсилайте матеріал (Коцюб., III, 1956, 239);

Колишній товариш по засланню, польський революціонер Броніслав Залеський, розпродував у Польщі й Литві Шевченкові малюнки і надсилав йому виручені гроші (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 56);

— Мамо, а посилку ми татові швидко надішлемо? — якось не витримує і питає Серьожа (Ів.. Таємниця, 1959, 73);

Вже скоро місяць, як я одержав батькового листа, а відповіді ще не надіслав (Кол., На фронті.., 1959, 17);

*Образно. Несподівано фашист почав надсилати снаряди на цей берег, на переправу (Коп., Навколо полум’я, 1961, 196).

2. Направляти кого-небудь кудись з певною метою.

— От нам, привели дівчинку, вона загубилася, ми її до вас надсилаємо (Ів.. Таємниця, 1959, 80);

[Пан Стась:] І ото не спромоглися, щоб надіслати сюди сотню-другу жовнірів? (Вас., III, 1960, 226);

Надіслали до Центральної ради своїх послів і українські губернії та Ради депутатів великих міст (Смолич, Мир.., 1958, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надсилати — надсила́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надсилати — НАДСИЛАТИ, НАДІСЛАТИ -ішлю, -ішлеш. 1. Доставляти, посилати щось поштою або через когось: надсилати (надіслати) листа, надсилати (надіслати) гроші, надсилати (надіслати) відповідь. 2. Направляти когось кудись з певною метою: надсилати (надіслати) послів, надсилати (надіслати) війська. Літературне слововживання
  3. надсилати — Висилати, посилати, засилати, слати. Словник синонімів Караванського
  4. надсилати — [надзсиелатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  5. надсилати — -аю, -аєш, недок., надіслати, надішлю, надішлеш, док., перех. 1》 Доставляти, посилати що-небудь поштою або через когось; присилати. 2》 Відправляти кого-небудь кудись із певною метою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. надсилати — НАДСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІСЛА́ТИ, надішлю́, наді́шле́ш, док., що. 1. Відсилати, посилати що-небудь поштою або через когось; присилати. Словник української мови у 20 томах
  7. надсилати — ВІДПРАВЛЯ́ТИ (пересилати що-небудь адресатові, замовникові тощо поштою, телеграфом, транспортом, передавати через когось і т. ін.), ВИСИЛА́ТИ, ВІДСИЛА́ТИ, СЛА́ТИ, ПОСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИ рідше, ПОДАВА́ТИ рідко, НАДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  8. надсилати — Надсила́ти, -ла́ю, -єш сов. в. надіслати, -дішлю́, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Лист надіслав просто у волость. Г. Барв. 410. Словник української мови Грінченка