наелектризований
НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до наелектризува́ти.
Щоб наелектризувати тіло, необов’язково натирати його іншим тілом, можна, наприклад, доторкнутися до нього яким-небудь раніше наелектризованим предметом (Курс фізики, III, 1956, 5);
Вкрай переповнені щастям, наелектризовані його хмільною окриляючою силою, розвідники знову сіли на коней (Гончар, III, 1959, 438);
Віра була наелектризована присутністю Круглова, якого вона давно кохала (Руд., Вітер.., 1958, 221);
*У порівн. І сам [Микола] весь тремтів, мов наелектризований, і серце мало не вискочить з грудей (Кучер, Трудна любов, 1960, 440);
// у знач. прикм. Із зарядами електрики.
Шановний доктор має в собі щось подібне до наелектризованої палички лаку (Фр., III, 1950, 256);
Грім — то лише звук, що виникає від удару наелектризованих хмар (Юхвід, Оля, 1959, 60).
2. у знач. прикм., перен. Надзвичайно збуджений, зацікавлений чимось.
Параскіца ревно молилась, а навкруги її хвилювалась зацікавлена та наелектризована юрма (Коцюб., І, 1955, 276);
Меланія стала на порозі, вся наелектризована, і не зводила з нього очей (Вільде, Сестри.., 1958, 197).
Значення в інших словниках
- наелектризований — наелектризо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- наелектризований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наелектризувати. || у знач. прикм. Із зарядами електрики. 2》 у знач. прикм., перен. Надзвичайно збуджений, зацікавлений чимось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наелектризований — НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наелектризува́ти. Щоб наелектризувати тіло, необов'язково натирати його іншим тілом, можна, наприклад, доторкнутися до нього яким-небудь раніше наелектризованим предметом (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- наелектризований — ЗБУ́ДЖЕНИЙ прикм. (який перебуває в стані нервового піднесення, напруження), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ підсил., РОЗГАРЯ́ЧЕНИЙ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ підсил., ОП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., СП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил. Словник синонімів української мови
- наелектризований — Наелектризо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)