наживатися
НАЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАЖИ́ТИСЯ. иву́ся, иве́шся, док.
1. Збагачуватися легким, нетрудовим шляхом; одержувати прибуток; багатіти.
— Усе життя батько його [куркуля], як павук, кров із нас пив. А зараз син його на нашому горі наживається (Головко, II, 1957, 495);
Місто заростало бур’яном, в ньому наживався якийсь американець Гоуен (Кучер, Дорога.., 1958, 114);
Кравченко розповідав про всякі плутні, хто кого обдурив, хто нажився (Мирний, III, 1954, 330);
Карпо Адамович улаштував сина на квартиру до якоїсь сварливої, скупої хазяйки, яка брала учнів до себе з єдиною метою нажитися за їх рахунок (Життя К.-Карого, 1957, 10).
2. тільки док., розм. Багато, довго прожити: досхочу, добре пожити.
— Ти нажилася з милим, Ганно! А я пішла заміж за нелюба і не зазнаю такого щастя, як тобі судилося… (Н.-Лев., І, 1956, 96);
— Чого ви налякались? Що про смерть нагадали? Ну, то що? Вже ж нам з вами й час: нажились уже! (Григ., Вибр., 1959, 314).
3. тільки недок. Пас. до нажива́ти.
Василь пригадав слова Кабанцеві і пойняв йому віри, .. що хазяйство не зразу приходе [приходить], а наживається довгими роками (Мирний, IV, 1955, 212).
Значення в інших словниках
- наживатися — (поступово збагачуватися) набувати, назбирувати, складати, розм. стягати, (наполегливо) назбивати// (нечесним шляхом) ловити рибку в каламутній воді. Словник синонімів Полюги
- наживатися — нажива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наживатися — (на чому) багатіти, збагачуватися, розживатися, гріти руки, жм. набивати кишені, г. попасати; дк. НАЖИТИСЯ, (довго жити) попожити; (щасливо жити) добре попожити, зазнати щастя. Словник синонімів Караванського
- наживатися — -аюся, -аєшся, недок., нажитися, -ивуся, -ивешся, док. 1》 Збагачуватися легким, нетрудовим шляхом; одержувати прибуток; багатіти. 2》 тільки док., розм. Багато, довго прожити; досхочу, добре пожити. 3》 тільки недок. Пас. до наживати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наживатися — НАЖИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАЖИ́ТИСЯ. иву́ся, иве́шся, док. 1. Збагачуватися перев. легким, нетрудовим шляхом; одержувати прибуток; багатіти. В ньому [місті] наживався якийсь американець Гоуен (В. Словник української мови у 20 томах
- наживатися — ЗБАГА́ЧУВАТИСЯ (ставати багатим, заможним), БАГАТІ́ТИ, БАГАТІ́ШАТИ (БАГА́ТШАТИ), ЗАМО́ЖНІТИ, НАЖИВА́ТИСЯ (легким, нетрудовим шляхом, за рахунок кого-, чого-небудь). — В кого є золото, той пошану і владу має. Отже, підтримаємо лозунг — збагачуватись!.. (М. Словник синонімів української мови