1. Словник української мови в 11 томах

назбираний

НАЗБИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до назбира́ти.

З усміхом щастя на обличчі підбігає [хлопчак] до борців на барикаді і подає їм свою шапку, повну ка-рабінових куль, назбираних на вулиці (Фр., VI, 1951, 157);

А у дубі дупло — В ньому затишне кубельце було. Злотні горішки, назбирані влітку (Воронько, Мирний неспокій, 1960. 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назбираний — назби́раний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. назбираний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до назбирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назбираний — НАЗБИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до назбира́ти. Повернулася вона [Мелашка] вже по заході сонця з снопом трави та васильків, назбираних десь на польовій межі (О. Словник української мови у 20 томах