1. Словник української мови в 11 томах

назнатися

НАЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́шся, док., перех., розм.

1. Дістати детальні відомості про багатьох.

Варка все ще не знала, що він жонатий. Чи то ж село маленьке, чи то ж усіх назнаться? (Вовчок, І, 1955, 151);

// Багато пізнати, узнати чого-небудь.

Змалку кохайтесь в освіті. Змалку розширюйте ум, Бо доведеться у світі Всяких назнатися дум (Граб., І, 1959, 150).

2. Зазнати, перенести багато неприємностей, горя і т. ін.; натерпітися.

— Ледво [ледве] мені дванадцять літ минуло, мусив я йти на панщину. Ой, назнався я за три роки всякого знущання! (Фр., III, 1950, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назнатися — назна́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. назнатися — -аюся, -аєшся, док. перех., розм. 1》 Дістати детальні відомості про багатьох. || Багато пізнати, узнати чого-небудь. 2》 Зазнати, перетерпіти чимало неприємностей, горя і т. ін.; натерпітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назнатися — НАЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., кого, чого, розм. 1. Дістати детальні відомості про багатьох. Варка все ще не знала, що він жонатий. Чи то ж село маленьке, чи то ж усіх назнаться? (Марко Вовчок); // Багато пізнати, дізнатися про що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. назнатися — НАТЕ́РПІ́ТИСЯ чого і без додатка (зазнати, перенести в житті багато тяжкого, неприємного), НАМУ́ЧИТИСЯ без додатка, НАСТРАЖДА́ТИСЯ без додатка, НАБІДУВА́ТИСЯ без додатка, НАГОРЮВА́ТИСЯ без додатка, розм., НАЗНА́ТИСЯ чого, розм. Словник синонімів української мови
  5. назнатися — Назна́тися, -наюся, -єшся гл. Знать многихъ. Чи то ж усіх назнаться? МВ. (О. 1862. І. 78). Словник української мови Грінченка