назнатися

НАТЕ́РПІ́ТИСЯ чого і без додатка (зазнати, перенести в житті багато тяжкого, неприємного), НАМУ́ЧИТИСЯ без додатка, НАСТРАЖДА́ТИСЯ без додатка, НАБІДУВА́ТИСЯ без додатка, НАГОРЮВА́ТИСЯ без додатка, розм., НАЗНА́ТИСЯ чого, розм., НАПЛА́КАТИСЯ без додатка, розм., НАПОНЕВІРЯ́ТИСЯ без додатка, розм., НАСЬО́РБАТИСЯ чого, розм. Говорила це не зі злості на чоловіка (хоч уже і досить натерпілася через такий його непутящий характер) (М. Ю. Тарновський); Сьогодні одпустять додому шостий клас, що дуже встиг намучитися за май од тяжких екзаменів (А. Кримський); — Такий хуліган, якого наше село ще ніколи не бачило. Скільки від нього всі настраждались! (Є. Гуцало); Ой, набідувалися ми до весни, Боже єдиний (І. Франко); Цілий рік воював (Назар) десь, і вісті від нього ніякої не було. Наплакалася і нагорювалася за ним Докія (І. Цюпа); І не добивсь з панами права, Ще й сам від них біди назнавсь (І. Франко); — Дайте мені, мамо, спокій! Наплакалась я через вас, — аж крикнула Маруся спересердя (І. Нечуй-Левицький); Вони насьорбалися горя і злоби Набралися теж, у житті живучи (Л. Первомайський). — Пор. 2. бідува́ти, 1. поневіря́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назнатися — назна́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. назнатися — -аюся, -аєшся, док. перех., розм. 1》 Дістати детальні відомості про багатьох. || Багато пізнати, узнати чого-небудь. 2》 Зазнати, перетерпіти чимало неприємностей, горя і т. ін.; натерпітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назнатися — НАЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., кого, чого, розм. 1. Дістати детальні відомості про багатьох. Варка все ще не знала, що він жонатий. Чи то ж село маленьке, чи то ж усіх назнаться? (Марко Вовчок); // Багато пізнати, дізнатися про що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. назнатися — НАЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́шся, док., перех., розм. 1. Дістати детальні відомості про багатьох. Варка все ще не знала, що він жонатий. Чи то ж село маленьке, чи то ж усіх назнаться? (Вовчок, І, 1955, 151); // Багато пізнати, узнати чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  5. назнатися — Назна́тися, -наюся, -єшся гл. Знать многихъ. Чи то ж усіх назнаться? МВ. (О. 1862. І. 78). Словник української мови Грінченка