назначати

ПОЗНАЧА́ТИ (ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше) (залишати на чомусь які-небудь знаки, мітки), ЗНАЧИ́ТИ, МІ́ТИТИ, ПОМІЧА́ТИ, НАМІЧА́ТИ, НАЗНАЧА́ТИ (НАЗНА́ЧУВАТИ рідше), ПОКА́ЗУВАТИ, МАРКУВА́ТИ, ВИМІЧА́ТИ розм., ЗАЗНАЧА́ТИ розм., ОЗНА́ЧУВАТИ розм.; НАНО́СИТИ (на карті, схемі тощо); КАРБУВА́ТИ, ЗАКАРБО́ВУВАТИ (позначати карбами); ПАЛЬКУВА́ТИ діал. (кілочками межу). — Док.: позна́чити, помі́тити, намі́тити, назначи́ти, зазна́чи́ти, показа́ти, ви́мітити, нанести́, закарбува́ти. Позначають (сапери) мінні поля, прокладають проходи бійцям у широкий відвойований світ (О. Гончар); Інколи вони з батьком їх (кавуни) позначують, — то маленькою літерою, то числом. Легенько накреслюють знак (Т. Масенко); Їй прийшло до голови, що вона може не знайти Остапа, бо нічим не значила своєї дороги (М. Коцюбинський); — Що ти мітиш? Що ти мітиш, щоб тобі руки посудомило! — На стояки яму (Григорій Тютюнник); Хазяйки дуже стережуться, щоб благовісним яйцем не підсипать квочки чи що там і для того помічають його, щоб не помилиться (М. Номис); Шворкою треба розбити площу шахматним порядком, а за допомогою дошки — намічати розмір ямок під дерева (Ю. Збанацький); Отець Харитін назначав нігтем, доки прочитав (І. Нечуй-Левицький); Відлітає за тріскою тріска, шнур і крейда показують нам, Як сувору красу обеліска Надавати незграбним дубам (М. Рильський); Маркувати вироби промисловості; Під час сцени з Дженні Годвінсон перегортає Біблію і зазначає закладками якісь тексти (Леся Українка); Нагоничі швидко означували терен, куди заблукав вовк, прапорцями (П. Загребельний); Скінчивши листа, гомоніли Про рідні поля і діброви, А старші — наносили стріли На карти свої військові (М. Нагнибіда); Взявши з собою мапу і шнур, міряв (Густав), бродив, палькував та принотовував кождий ступінь (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назначати — назнача́ти 1 дієслово недоконаного виду ставити позначки назнача́ти 2 дієслово недоконаного виду призначати розм. Орфографічний словник української мови
  2. назначати — I -аю, -аєш і назначувати, -ую, -уєш, недок., назначити, -чу, -чиш, док., перех. Ставити позначки, відмітки на чому-небудь; значити, мітити. II -аю, -аєш, недок., назначити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Намічати строк, час чого-небудь; призначати. || Установлювати, визначати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. назначати — 1. призначувати, призначати, призначити, попризначувати, попризначати, настановлювати, настановити, понастановлювати, див. номінувати, намічати 2. це див. маркувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. назначати — НАЗНАЧА́ТИ¹, а́ю, а́єш і НАЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗНА́ЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., що. Ставити позначки, помітки на чому-небудь; значити, мітити. Отець Харитін назначав нігтем, доки прочитав, і дивився через книжку в вікно (І. Словник української мови у 20 томах
  5. назначати — НАЗНАЧА́ТИ¹, а́ю, а́єш і НАЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЗНАЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. Ставити позначки, помітки на чому-небудь; значити, мітити. Отець Харитін назначав нігтем, доки прочитав, і дивився через книжку в вікно (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах