найманка

НА́ЙМАНКА, и, ж.

1. Жін. до на́йманець.

2. розм. Потреба в найманій робочій силі.

Якщо є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найманка — на́йманка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. найманка — -и. 1》 Жін. до найманець. 2》 розм. Потреба в найманій робочій силі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. найманка — НА́ЙМАНКА, и, ж. 1. Жін. до на́йманець. Після закінчення війни українська найманка залишилася в північнокавказькій республіці й два роки служила на митниці (з газ.). 2. розм. Потреба в найманій робочій силі. Якщо є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. найманка — Найманка, -ки ж. Спросъ на наемъ, наемъ. Як що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш. Лебед. у. Словник української мови Грінченка