найманка

на́йманка

-и.

1》 Жін. до найманець.

2》 розм. Потреба в найманій робочій силі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найманка — на́йманка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. найманка — НА́ЙМАНКА, и, ж. 1. Жін. до на́йманець. Після закінчення війни українська найманка залишилася в північнокавказькій республіці й два роки служила на митниці (з газ.). 2. розм. Потреба в найманій робочій силі. Якщо є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. найманка — НА́ЙМАНКА, и, ж. 1. Жін. до на́йманець. 2. розм. Потреба в найманій робочій силі. Якщо є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. найманка — Найманка, -ки ж. Спросъ на наемъ, наемъ. Як що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш. Лебед. у. Словник української мови Грінченка