найманий
на́йманий
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до наймати.
2》 у знач. прикм. Стос. до найняття. Наймана плата. Наймана ціна.
|| Який провадиться, здійснюється на основі найняття.
3》 у знач. прикм. Який найнявся на роботу, службу і т. ін. і виконує її за плату.
4》 Узятий у найми, не власний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- найманий — на́йманий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- найманий — [найманией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- найманий — НА́ЙМАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до найма́ти. Солдати, переважно наймані, не слухають своїх начальників (із журн.); // на́ймано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- найманий — На́йманий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- найманий — НА́ЙМАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до найма́ти. 2. у знач. прикм. Стос. до найму. Наймана плата; Наймана ціна; // Який провадиться, здійснюється на основі найму. Словник української мови в 11 томах