1. Великий тлумачний словник сучасної мови

найманець

на́йманець

-нця, ч.

1》 Той, хто найнявся на роботу до приватного власника, підприємця; найманий робітник.

2》 Солдат або офіцер найманої армії.

3》 Особа, спеціально завербована для участі у спільних насильницьких діях.

4》 перен., зневажл. Той, хто захищає чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найманець — на́йманець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. найманець — Означає будь-яку особу, яка у будь-якій ситуації: 1. Спеціально завербована на місці або за кордоном для участі у спільних насильницьких діях, спрямованих... Словник із соціальної роботи
  3. найманець — Наймит; див. ще ВОЯК. Словник синонімів Караванського
  4. найманець — див. наемник, кнехт Словник чужослів Павло Штепа
  5. найманець — НА́ЙМАНЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто найнявся на роботу до приватного власника, підприємця; найманий робітник. Син дрібного орендаря, найманця в панських маєтках, .. Янка народився 1882 р. в глухому фільварку (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  6. найманець — НА́ЙМАНЕЦЬ (той, хто служить у найманому війську), НАЄ́МНИК зах.; ЛАНДСКНЕ́ХТ (найманий солдат в арміях Західної Європи доби середньовіччя; зневажл. — узагалі найманий або продажний солдат). Словник синонімів української мови
  7. найманець — На́йманець, -нця, -нцеві; -ма́нці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. найманець — НА́ЙМАНЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто найнявся на роботу до приватного власника, підприємця: найманий робітник. Син дрібного орендаря, найманця в панських маєтках, ..Янка народився 1882 р. в глухому фільварку (Рильський, III, 1956, 392). Словник української мови в 11 томах