1. Словник синонімів української мови

найманець

НА́ЙМАНЕЦЬ (той, хто служить у найманому війську), НАЄ́МНИК зах.; ЛАНДСКНЕ́ХТ (найманий солдат в арміях Західної Європи доби середньовіччя; зневажл. — узагалі найманий або продажний солдат). Хвацько дзенькаючи срібними острогами, Прудивус, перевернувшись нараз на бравого найманця, підійшов до столу (О. Ільченко); — Я вчив вас ставати у круг та наїжувати списи, як це роблять швейцарські наємники (Юліан Опільський); І кого тільки тут не було: ..крилаті гусари, кварцяне військо, піхота, гармати, шведські й саксонські ландскнехти (З. Тулуб); — Щось надто дешевими стали під Каховкою ландскнехти її величності Антанти (О. Гончар).

НА́ЙМИТ (той, хто працював у наймах), НА́ЙМАНЕЦЬ рідко, НАЄ́МНИК зах.; РОБІТНИ́К (той, хто працював за наймом у приватного власника, підприємця); БАТРА́К (у сільському господарстві). Наймит запріг коні й поклав на віз кілька кавунів і динь (І. Нечуй-Левицький); — Найманцем я служу в хазяїна. І от дослужився неборака — ні хліба ні табаки (С. Добровольський); Робитимемо все, аби на час скінчити: наймемо робітників, не прогайнуємо і годинки (М. Коцюбинський); До них на ходу приєднувались чабани, ..батраки та батрачки з таборових казарм (О. Гончар). — Пор. 1. слуга́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найманець — на́йманець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. найманець — Означає будь-яку особу, яка у будь-якій ситуації: 1. Спеціально завербована на місці або за кордоном для участі у спільних насильницьких діях, спрямованих... Словник із соціальної роботи
  3. найманець — Наймит; див. ще ВОЯК. Словник синонімів Караванського
  4. найманець — -нця, ч. 1》 Той, хто найнявся на роботу до приватного власника, підприємця; найманий робітник. 2》 Солдат або офіцер найманої армії. 3》 Особа, спеціально завербована для участі у спільних насильницьких діях. 4》 перен., зневажл. Той, хто захищає чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. найманець — див. наемник, кнехт Словник чужослів Павло Штепа
  6. найманець — НА́ЙМАНЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто найнявся на роботу до приватного власника, підприємця; найманий робітник. Син дрібного орендаря, найманця в панських маєтках, .. Янка народився 1882 р. в глухому фільварку (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  7. найманець — На́йманець, -нця, -нцеві; -ма́нці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. найманець — НА́ЙМАНЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто найнявся на роботу до приватного власника, підприємця: найманий робітник. Син дрібного орендаря, найманця в панських маєтках, ..Янка народився 1882 р. в глухому фільварку (Рильський, III, 1956, 392). Словник української мови в 11 томах