1. Орфоепічний словник української мови

найманий

на́йманий

[найманией]

м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найманий — на́йманий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. найманий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до наймати. 2》 у знач. прикм. Стос. до найняття. Наймана плата. Наймана ціна. || Який провадиться, здійснюється на основі найняття. 3》 у знач. прикм. Який найнявся на роботу, службу і т. ін. і виконує її за плату. 4》 Узятий у найми, не власний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. найманий — НА́ЙМАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до найма́ти. Солдати, переважно наймані, не слухають своїх начальників (із журн.); // на́ймано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. найманий — На́йманий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. найманий — НА́ЙМАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до найма́ти. 2. у знач. прикм. Стос. до найму. Наймана плата; Наймана ціна; // Який провадиться, здійснюється на основі найму. Словник української мови в 11 томах