наймичкувати
НАЙМИЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Працювати наймичкою; бути служницею, найманою робітницею в кого-небудь.
На старості літ прийшлося наймичкувати в людей (Мирний, II, 1954, 177).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наймичкувати — наймичкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наймичкувати — див. працювати Словник синонімів Вусика
- наймичкувати — -ую, -уєш, недок. Працювати наймичкою; бути служницею, найманою робітницею в кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наймичкувати — НАЙМИЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Працювати наймичкою; бути служницею, найманою робітницею в кого-небудь. Як уже ми осілися, – годі й наймичкувати. Гуляти мати не забороняла ніколи (Ганна Барвінок); У дитинстві наймичкувала [Наталя] заради мого навчання в семінарії (Ю. Хорунжий). Словник української мови у 20 томах
- наймичкувати — Наймичкувати, -чкую, -єш гл. Быть наемной работницей, служанкой. Г. Барв. 181, 526. Словник української мови Грінченка