1. Словник української мови в 11 томах

наймолодший

НАЙМОЛО́ДШИЙ, а, е.

1. Найвищ. ст. до молоди́й 1 — 4.

Виробництво синтетичних волокон — одна з наймолодших галузей промисловості (Наука.., 7, 1962, 22);

Федя — один з наймолодших батьків у радгоспі, син його починав саме лепетати (Гончар, Тронка, 1963, 82).

2. Який прожив найменше років серед інших (перев. про дітей); протилежне найстарший.

До хати вбіг босий, заболочений по коліна хлопчище Микитка, наймолодший Іванів брат (Март., Тв., 1954, 140);

Залишився Гордій удвох із Мотрею при своєму наймолодшому синові — Денисові (Тют., Вир, 1964, 240).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наймолодший — наймоло́дший прикметник, найвищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. наймолодший — див. молодий Словник синонімів Вусика
  3. наймолодший — [наймолоджшией] м. (на) -шому/-ш'ім, мн. -ш'і Орфоепічний словник української мови
  4. наймолодший — -а, -е. 1》 Найвищ. ст. до молодий 1-4). 2》 Який прожив найменше років серед інших (перев. про дітей); прот. найстарший. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. наймолодший — НАЙМОЛО́ДШИЙ, а, е. 1. Найвищ. ст. до молоди́й 1–4. Ярослав – наймолодший з гостей. Але він не почував незручності (Ю. Мушкетик). 2. Який прожив найменше років серед інших (перев. про дітей); протилежне найстарший. Словник української мови у 20 томах
  6. наймолодший — Наймоло́дший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)