1. Словник української мови в 11 томах

найтяжчий

НАЙТЯ́ЖЧИЙ, а, е. Найвищ. ст. до тяжки́й 1 — 10.

— Піддаватися їм [монголам] не можна, бо всіх, хто їм піддається, женуть вони на службу, і то в перші ряди, в найтяжчі бої (Фр., VI, 1951, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найтяжчий — найтя́жчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. найтяжчий — див. важкий Словник синонімів Вусика
  3. найтяжчий — -а, -е. Найвищ. ст. до тяжкий 1-10). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. найтяжчий — Найтя́жчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)